Путівник · Український фольклор
Істоти української міфології
Українська міфологія — це живий світ духів: істоти лісу, річки, оселі й неба, що зросли з широкої слов’янської традиції та з самої землі. Задовго до писемної історії вони пояснювали пори року, берегли дім і застерігали дітей від глибокої води й темних лісів.
Цей путівник знайомить із найвідомішими істотами українського фольклору, згрупованими за тим, де вони мешкають. Багато з них і досі живуть у піснях, фільмах та історіях — від лісової Мавки до бога грому Перуна.
Лісові духи
Мавка
Лісовий дух в образі прекрасної юної дівчини — та порожній, мов дерево, ззаду. Вона співає самотнім подорожнім і пов’язана з душами дітей, що померли нехрещеними; нині вона також героїня відомого анімаційного фільму.
Лісовик
Володар лісу, охоронець його дерев і звірів. Він може вирости заввишки із сосну чи зменшитися до трави, і здатен водити необачного подорожнього колами — або безпечно вивести додому того, хто шанує ліс.
Чугайстер
Високий добродушний велетень карпатських лісів. Аж ніяк не чудовисько: він любить танцювати, сідає біля вогнищ подорожніх і полює на шкідливих лісових духів, що хотіли б їм зашкодити.
Водяні духи
Русалка
Водяна діва річок та озер. Подейкують, що на Русальний тиждень напровесні літа вона полишає воду місячними ночами, щоб танцювати в полях, — прекрасна, грайлива й не завжди безпечна для зустрічі.
Водяник
Старий водяний господар, що владарює над млинами, ставками й вирами. Рибалки та мірошники колись лишали йому невеликі дари, щоб він тримав їхні сіті повними, а колеса — в русі.
Хатні охоронці
Домовик
Охоронець оселі — маленький бородатий дух, що живе за піччю. Він береже родину, яка тримає дім у чистоті й шанує його, і журиться, коли оселя занепадає.
Берегиня
Прадавній дух-охоронець дому й берега. У новітні часи її прийняли як матір-заступницю родини й самої України — символ дому та тяглості.
Темне й моторошне
Вій
Грізний дух землі, чиї повіки звисають до самої землі; на що впаде його погляд, те гине. Найвідоміший він із моторошної повісті Миколи Гоголя, яка живилася просто з українських народних вірувань.
Баба Яга
Відьма глибокого лісу, що живе в хатинці на курячих ніжках. Грізна й непередбачувана, вона радше випробує й винагородить гідного героя, ніж просто загрожуватиме йому, — сторожа межі між світами.
Чорт
Дрібний чорт народних вірувань — малий, рогатий і радше капосний, ніж справді могутній. У незліченних казках кмітливий селянин перехитровує чорта, обертаючи його ж лукавство проти нього.
Прадавні боги
Перун
Бог грому й володар дохристиянського слов’янського пантеону — бог війни, блискавки та дуба. Його зброя — громова стріла, а його священне дерево вшановували по всьому давньому слов’янському світі.
Мокош
Богиня-мати земля, опікунка родючості, води, ткацтва й жіночої праці — єдине жіноче божество давнього слов’янського пантеону. Її шанували пряхи й ткалі, а її турбота сягала врожаю та жінок у пологах.
Велес
Бог худоби, багатства, музики й підземного світу та великий суперник Перуна. Де Перун владарював над світлим небом, Велес владарював над землею внизу — і, кажуть, щороку вони сходилися в борні, приносячи весняні грози.